Показать сообщение отдельно
(#29 (permalink))
Старый
Аватар для Roden

Roden вне форума
Рулевой форума
Очки: 55,109, Уровень: 57
Очки: 55,109, Уровень: 57 Очки: 55,109, Уровень: 57 Очки: 55,109, Уровень: 57
Активность: 0%
Активность: 0% Активность: 0% Активность: 0%
 

Сообщения: 10,732
Благодарил(а): 1,710
Поблагодарили 2,547 раз в 1,281 постах
Регистрация: 18.11.2004
Адрес: Ukraine, Kherson
Возраст: 50
По умолчанию 04.02.2005, 22:45

В сесійній залі продовжувались консультації з приводу голосування за кандидата на посаду прем'єра Юлію Тимошенко...

У куточку Нашої України у весь голос грав популярний хіт "Разом нас багато".
- Томенко! Зроби тихіше! Нічого не чутно, - закричав хтось із депутатів сусідньої фракції соціалістів.

У цей час в СПУ якраз починалося засідання по обговоренню Кабінету Міністрів.
- Ну що, Юра, ти готовий трохи побути головним міліціонером країни? - питав лідер фракції Олександр Мороз.
- Завжди готовий, - посміхався Юрій Луценко, задоволено потираючи руки. - Ми їм покажемо, хто тут справжній Термінатор.
- Ой, Мороз, Мороз, не морозь меня..., - зненацька донеслося десь з краю зали.
- Гайдош, не наїзджай, ми ж тебе у партію прийняли, так сиди тихо, - Мороз чомусь не виглядав надто задоволеним.

У сесійній залі почався гомін - депутати всебічно обговорювали кандидатуру нового прем'єра.

Комуністи зібралися навколо свого лідера Петра Симоненка.
- Ну що, які будуть думки по кандидатурі Тимошенко? - запитав Петро.
- Можна, можна я скажу? - застрибав навколо Леонід Грач.
- Не можна! Хто тут Петро Симоненко? Я тут Петро Симоненко! Ми вчора у мене на квартирі провели позачерговий з'їзд партії і я вирішив, що ми ні за яких умов не будемо голосувати за цю олігархічну владу!
Всі комуністи якось похнюпилися, а Петро Олійник тільки стиснув кулаки...

У стані об'єднаних есдеків як завжди емоційно виступав Нестор Шуфрич.
- А мені Юлю по-людськи жаль, - мовив він, - але голосувати я буду тільки за Хведоровича.
- Нестор, ты чего? - здивувався Михайло Добкін. - Ми же за Федоровича уже проголосовали.
- А в мене є персональний президент - Віктор Федорович Януковіч! Я навіть своїм дітям говорю, что у них інший президент.
- Аааа..., - із співчуттям протягнули однопартійці...

Тим часом у фракції Регіони України розгорався великий скандал.
- В последнее время после выборов фракция впала в полный маразм, - виступав зі низкою звинувачень нардеп-регіонал Володимир Зубанов. - Вы посмотрите, что делается - наш лидер даже не соизволил поделиться с нами своей гражданской позицией!
- О-о-о-ц-ц-е-е так! Воздух, воздух! На нас напали фашисти! - зірвався з місця Тарас Черновол.
- Тарасик, не надо так нервничать, вот, возьми конфетку, - керівник фракції Раїса Богатирьова простягнула йому якусь таблетку. Чорновол швидко взяв її, закинув до рота і задоволено усівся на своє місце...

Зненацька у середині сесійної залі виникло пожвавлення - до залишків своєї фракції прийшов Степан Гавриш.
- Моя особиста позиція полягає у тому, - почав він свій виступ, - що голосувати особисто за кандидатуру Юлі я буду, а за програму її уряді - ні. Не подобається вона мені, до того ж кажуть, що цю програму Юля зкачала з якогось транзитного серверу.
- Та ви шо?! - здивувався хтось із депутатів. - А на віруси перевіряли?
- Віруси?! - злякався Гавриш. - Оце так так! Зараз зателефоную до Президента!

У залі подекуди спалахували конфлікти, але до мордобою поки що не доходило - депутати ще як слід не розігрілися.
І лише бютівці спокійно займалися своїми справами - вони вже знали останні розклади у майбутньому Кабміні. Головатий і Матвієнко мирно гралися у морський бой через електронну систему голосувань, а решта депутатів читала сьогоднішню пресу.

Консультації тривали...


Нужны особые способности, чтобы нравиться всем.
У меня их нет.
(с) Эрик Кантона
Ответить с цитированием