|
30.01.2007, 13:43
)))) у долю, як таку, вірю мало))) точно відчуваю, шо головне в житті - постійно рухатись до чогось... і не так вже й важливо до чого саме. думки друзів іноді АФІГЄННА допомогають... особливо, коли ти просто не знаєш, що робити далі... вони дають якусь мету, і це вже не важливо... першочергова ця мета для тебе, чи ні... головне, що тву не застрягає на бездії... а щось для себе не важливе завжди можна кинути,.. головне тіки зрозуміти, що ж важливо... нажаль, з цим вже ніякі друзі не допоможуть... це гра для однієї людини)
Камень, как камень,
Качусь, как могу.
|