[WhiteDragon]

У понеділок РНБОУ ухвалила рішення вивести український контингент з Іраку. Уже в найближчі тижні до України повернуться перші сто п’ятдесят миротворців із Ес-Сувейри. Замість них підтримуватимуть порядок у цьому місті вже іракські солдати та поліцейські. Останній же підрозділ нашого контингенту має залишити цю країну до кінця року. І хочеться вірити, що українці запам’ятаються іракцям не тільки першою за всю багатовікову історію Месопотамії побілкою фінікових пальм, а передусім тим, що намагалися не допустити кровопролиття. Але що буде далі, після повернення нашого контингенту? Прикро після стількох зусиль, витрат, втрат залишитися ні з чим...

Пояснюючи рішення РНБОУ про виведення контингенту, українські чиновники говорять про кілька причин його прийняття. Насамперед це зміна обстановки в Іраку. Після недавніх парламентських виборів ситуація там стабілізується. Хоча, можливо, не так швидко, як хотілося б. І в цьому контексті український контингент виконав завдання, які на нього покладалися при введенні у країну. До того ж, Президент аж ніяк не може ігнорувати думку Верховної Ради, яка неодноразово висловлювалася за виведення бригади. Як не може офіційний Київ не брати до уваги й того, що українське суспільство негативно ставиться до присутності наших солдатів у цій країні. За даними останнього соціологічного опитування Центру Разумкова, таких 88,8% українців.

Політики не забувають згадати і про те, що українські підприємства фактично не беруть участі у відновленні іракської економіки: у портфелі в наших підприємців лише один контракт на постачання важких вантажівок «КрАЗ» і позашляховиків «УАЗ». (Особливо часто на цей факт українці недвозначно вказують своїм американським партнерам із коаліції.) Адміністрація Віктора Ющенка враховує й те, що навесні наступного року в Україні відбудуться парламентські вибори. І подальше перебування в Іраку півторатисячного контингенту може завдати серйозної шкоди іміджу пропрезидентських партій та блоків, оскільки Ющенко під час своєї виборчої кампанії наполегливо виступав за виведення солдатів. Мабуть, це міркування є визначальним для нинішньої президентської команди.

Попри багаторазові заклики комуністів і прогресивних соціалістів вивести весь український контингент негайно, адміністрація Віктора Ющенко робить усе, щоб виведення бригади не видавалося принизливою й поспішною втечею, як це сталося з іспанськими підрозділами. Слід визнати, що з усіх можливих варіантів офіційний Київ вибрав найоптимальніший — поетапне виведення до кінця року, під час якого «ми будемо уважно узгоджувати всі наші кроки з членами коаліції». Це дозволяє нинішній українській владі не тільки продемонструвати суспільству, що Віктор Ющенко виконує свої передвиборні зобов’язання, а й зберегти добрі відносини з Вашингтоном: Білий дім зацікавлений у тому, щоб українські солдати залишалися якомога довше в провінції Васіт. Не випадково партнери України по антитерористичній коаліції досить спокійно сприйняли рішення РНБОУ. Свідченням цього є те, що Джордж Буш звернувся до конгресу з проханням збільшити фінансову допомогу нашій країні.

І все-таки, чи має право Київ розтягувати виведення контингенту до кінця року, особливо якщо врахувати настрої українського електорату? Безперечно, так. Хоч би яким негативним було ставлення українців до перебування наших солдатів в Іраку, до критичної позначки ще далеко. Інакше вулиці українських міст уже заполонили б багатотисячні демонстрації пацифістів, які вимагали б швидкого й негайного виведення. Нині ж це кілька сотень прибічників епатажного «Братства» і радикальної ПСПУ. Цікаво, що під час соцопитування, проведеного в лютому 2005 року фондом «Демократичні ініціативи» і Київським міжнародним інститутом соціології, на запитання «Як ви вважаєте, які завдання має передусім вирішити новообраний Президент Віктор Ющенко?», лише 0,9% опитаних відповіли, що насамперед глава держави повинен вивести війська з Іраку. А в загальному переліку завдань цей пункт зайняв передостаннє, 29-те (!), місце.

З іншого боку, офіційний Київ добре розуміє, що швидке виведення може не тільки дестабілізувати ситуацію у провінції Васіт, а й вдарити по іміджу України як надійного та прогнозованого партнера. І в такому разі Київ зіштовхнувся б із серйозними проблемами не лише коли залишатиме Ірак, а й при вирішенні питань, пов’язаних із вступом України у СОТ, НАТО тощо, де підтримка Сполучених Штатів необхідна...

Наскільки можна зрозуміти, при відпрацюванні технічного аспекту виведення бригади військові виходили з трьох основних принципів: максимальне забезпечення безпеки військових; використання найменш витратного варіанта; повернення контингенту в рамках існуючої схеми ротації. Власне, сам процес планують розділити на три етапи. Перша група солдатів буде виведена з району Ес-Сувейри, починаючи з 15 березня. Друга група — 550 миротворців — має залишити Ірак до 15 травня. Одночасно з виведенням другої групи у квітні—травні здійснюється ротація нашого контингенту. Остання, третя група (900 солдатів), виїде з Межиріччя в жовтні. Проте ця дата — орієнтовна. І фразу Віктора Ющенка про те, що контингент остаточно буде виведений до 15 жовтня, експерти називають обмовкою. Річ у тому, що повернення тактичної групи залежатиме від розвитку політичної ситуації в Іраку. Адже в грудні іракці, вдруге за рік, знову обиратимуть парламент. Із великою часткою ймовірності можна стверджувати, що останній солдат залишить Ірак наприкінці року.
Зеркало недели