|
19.07.2006, 09:51
я їх теж бачу, хворий..., розумієте, помираючи, людська плоть не стає невидимою...
а когда ночь прідёт, потянєт нас в водоём... ми над водой сідім і в ету воду плюём... я знаю. что дєлать, слишу голоса..., нє бойся... ти смєлий... тєні в волосах... (0_0)
Камень, как камень,
Качусь, как могу.
|