[kashen'ka]

займаюсь ф-но з 5 років... колись дуже любила грати все... в останні 6 років одна мила дама відбила повністю любов до Гайдна... те, що люблю грати вчу сама, вчитель не орієнтується в моєму смаку... граю Шопена, Степового, Мак Дауела, Оскара Пітерсона, Ріхардта Крамера, Вржештяла, Пітера Хемміла, Чайковського(трохи), Бєтховєна люблю, Рімского-Корсакова... Бусто, Алжнєєва... Рахманінова дуже люблю, але нажаль в мене від природи маленька рука, і мя фізично не може вигравати його нонічні, децемічні і ундецемічні акорди...

пісі: Гєршвін теж кросаФФчєГ)
пісіпісі: Ноель, щодо Глієра підтримую) а от у Шопена виділяла б не Вальси а Фантазії і Ноктюрни)
пісіпісіпісі: так, авжеж забула Баха...) чотирьоголосні фугі жгут) хоча мя дещо не згодне з допотопним трактуванням його творів... серед музпєдов поширеною є думка, що Бах писав для клавіру, а клавір має обмежені можливості динаміки і нюансування, крім того, більшість творів виконувались в церкві, котра не припускала експресивності в своїх стінах, тому на ф-но рекомендують його виконувати дуже спокійно, рівно і якомого менш емоційно. Проте музика Баха за своєю суттю дуже експресивна... і, думаю, її слід виконувати відповідно...